Було написано кілька чудових книг про спільний сон. На жаль, жодна з них не перекладена іспанською мовою. Натомість, дозвольте мені порекомендувати вам роман «Етруська усмішка» (ісп. La sonrisa etrusca) Хосе Луїса Сампедро, та оповідання «Дійсно не міг» (ісп. De verdad que no podía) Габріели Кесельман та Ноемі Вілламузи.
Деякі батьки вирішили класти дитину до свого ліжка із самого початку. Звичайно, чим більше ліжко, тим зручніше, але це також можливо для звичайного 1,35-метрового ліжка.
Інші надають перевагу колисці з перилами, приставленій до двоспального ліжка. Це можна зробити лише в тому випадку, якщо висота матраців точно збігається, і якщо між ними немає зазору (дитина може потрапити в пастку й задихнутися).
Ви також можете додати односпальне ліжко до двоспального. У такому випадку вам не доведеться купувати більше меблів — коли-небудь це ліжко буде переставлене в іншу кімнату з вашою дитиною. Щоби не допустити ковзання дитини між ліжками, тато може спати на односпальному ліжку. Якщо висота двох ліжок різна, можна відкрутити ніжки й залишити основу та матраци прямо на підлозі. Так вам також не доведеться турбуватися про падіння.
Одне з рішень — покласти малюка в дитяче ліжечко й переносити його на велике ліжко, щоби погодувати, коли він прокинеться. Якщо дитина засне першою, мати може покласти її назад у ліжечко. Якщо мати засинає першою, дитина залишається з нею. Зазвичай мати засинає першою, якщо вона навмисно не намагається не спати. У такому випадку дитина прокидається, і, як це не парадоксально, але ті матері, які вирішили повертати дитину в дитяче ліжечко, щоби краще спати, можуть бути саме тими, хто найгірше спить.
Ви повинні вжити певних заходів безпеки. Якщо узголів’я ліжка має решітку, де може зачепитися голова дитини, ви можете тимчасово закрити її тканиною. Немовля не повинно спати поруч із дорослим, який перебуває в стані алкогольного сп’яніння або прийняв снодійні, або з дорослим надмірної ваги (окрім цих випадків немає небезпеки здавлювання). Не використовуйте водні матраци або пухнасті ковдри чи килими (натуральні або синтетичні). Відмовтеся від важких ковдр, принаймні впродовж перших шести місяців (взимку краще включити опалення та використовувати легку ковдру). Важливо, щоби голова дитини не опинилася під простирадлами. І не курити: тютюн значно збільшує ризик раптової дитячої смерті.
Ніколи не треба спати з дитиною на дивані. Є занадто багато куточків, де дитина може потрапити в пастку.
Радикальне рішення проблем простору — це спати по-японськи: матраци або килимки прямо на підлозі.
Коли дитина спить із матір’ю, іноді вона прокидається і знову засинає, не промовляючи ні звуку, переконавшись у її присутності, а іншим разом смокче молоко. Мати рідко повністю прокидається й не пам’ятає про це наступного дня.
Але деякі сім’ї зневірені, оскільки їхня дитина не тільки прокидається та просить груди, але ще й плаче і кричить, вимагаючи, щоби батьки забрали її з ліжечка, прогулялися з нею або заспівали їй по п’ять-десять разів за ніч. Це нормально протягом декількох днів, якщо дитина хвора, якщо в неї щось болить або закладений ніс, але це не видається логічним, щоби здорова дитина робила так щоночі. У тому доісторичному племені діти повинні були поводитися дуже тихо майже всю ніч, не плакати, щоби не заманювати левів. Чому деякі діти поводяться так?
Іноді це діти, яких деякий час намагалися привчити спати наодинці. Якщо ви дозволили дитині плакати вночі й зараз, читаючи цю книгу, передумаєте і вирішите взяти її до свого ліжка, не чекайте, що з першого дня все пройде гладко. Звичайною реакцією на розлуку, як ми спостерігали раніше, є те, що ваша дитина стає недовірливою, вимогливою та плаксивою впродовж декількох днів, навіть тижнів. Потрібно набратися терпіння й дарувати малюку багато ласки, поки він не відновить довіру.
Але я також чув про дитину, яка, навіть спавши з батьками із самого народження, плаче всю ніч і не може заснути. Більшість батьків воліло б не вставати з ліжка цілу ніч, тому перед цим запитайте себе, чи справді дитина це попросила. Іноді діти видають звуки в напівдрімоті, і краще нічого не робити, щоби вони не прокинулися повністю. В інших випадках вони ініціюють полохливі акції протесту, і досить торкнутися їх і сказати «аа-аа-а», щоби знову заспокоїти. Коли дитина не спить, але й не плаче, не потрібно нічого робити, щоби приспати її. Засинайте ви, а вона зробить те, що їй заманеться. Не вмикайте світло, не розмовляйте, не вставайте з ліжка, якщо тільки більш м’які методи не були дієвими.
Коли в дитини з’явилася звичка плакати, поки її не виведуть на прогулянку коридором, краще, якщо мама залишиться в ліжку й доручить прогулянку татові. Здебільшого діти обирають бути з мамою в ліжку, ніж прогулюватися з татом (це пригнічує наше чоловіче его, але таке життя).
Залишити відповідь