Інтерв’ю у Дебори Макнамари взяла Лоррі Холмс, редакторка журналу Kids News & Reviews, популярного блогу, який активно читають діти, батьки, а також педагоги та експерти в галузі раннього дитинства і вчителі початкових класів.
Лоррі Холмс: Батьки хочуть бути чесними, але в той же час не лякати своїх дітей. Що б ви порадили розповісти нашим дітям? Що вони повинні знати і з чим можуть впоратися? Що корисно, а що шкідливо обговорювати? Чи можете ви розбити цю інформацію для нас за віковими групами?
ДЕБОРА: Найважливіше повідомленням, яке наші діти повинні почути стосовно Covid-19 – це те, що ми будемо піклуватися про них і допоможемо пережити цей важкий час. Незважаючи на те, що у нас немає всіх відповідей щодо Covid-19, реальність така, що інформація не дає дитині почуватися в безпеці, але це роблять стосунки.
Проблема полягає в тому, що ми боремося з власною тривогою щодо Covid-19. Сюди входить турбота про близьких людей (деякі з них перебувають на передовій), фінансові проблеми, а також власне здоров’я. Ми з жахом спостерігаємо, як цей невидимий вірус рухається по всій землі з блискавичною швидкістю, перевертаючи догори дриґом життєвий устрій, до якого ми всі звикли. Ви можете поставити собі питання: чи можливо зробити так, щоби дитина почувалася в безпеці в бурі такого масштабу? Відповідь – так, тому що безпека – це людська прив’язаність, і ми контролюємо це.
У наших дітей можуть виникнути запитання про те, чому вони не ходять до школи, чому вони повинні так ретельно мити руки або зараз не можуть бачити інших людей. Є багато місць, де можна зайти в Інтернет, щоб отримати перевірену інформацію про Covid-19. Як батьки ми можемо пояснити її нашим дітям відповідно до рівня їхнього розуміння, тоном і у спосіб, які будуть позбавлені тривоги. Пояснюючи їм Covid-19, ми повинні врахувати наступне:
- Якого віку дитина і чи достатньо зріла для того, щоби зрозуміти? Дошкільня не розуміє загальної картини, тоді як підліток дивиться на своє майбутнє і на те, що це означає для нього з точки зору навчання та життя. Дошкільняті ми можемо дати просте пояснення про те, що відбувається, тоді як з підлітком ми можемо витратити більше часу, вислуховуючи його думки та почуття.
- Будьте чіткими та простими у своїй відповіді – будьте конкретні і не спекулюйте на тому, що може статися.
- Запевніть їх у тому, що є вихід із ситуації, і що ви довіряєте дорослим, які наполегливо працюють, щоб допомогти людям, які захворіли. Якщо у вашому житті є люди, які хворі на Covid-19, переконайтеся, що ви часто повторюєте це для них.
- Важливо допомогти дитині висловити свої думки та почуття. У кожного з нас є свої уявлення про значення всіх подій, а також власна фрустрація з цього приводу, але це не те, що потрібно нашим дітям. Вони намагаються осмислити свої емоції і не можуть впоратися з нашими. Нам потрібно бути поруч, щоб провести їх через це, а не змушувати їх відповідати за наші емоції чи невпевненість.
Чесність – це неймовірно важлива риса, але це не означає, що ми повинні бути прямолінійні і повністю чесними зі своїми дітьми з приводу того, що сталося і що може статися з Covid-19. Нам потрібно мислити з точки зору розвитку дитини чи підлітка і думати про те, чим доцільно поділитися, а що краще приховати. Суть в тому, що ми повинні дати їм відчуття, що ми розберемось у найближчі дні.
Лоррі Холмс: Я знаю, що кожна родина різна, але які загальні поради ви могли б дати батькам, які пристосовуються до того, щоби всі разом бути вдома.
ДЕБОРА: Це очевидно, але не буде зайвим повторити, що нам слід бути уважними щодо обсягу змін, які відбулися за такий короткий проміжок часу, а також стресу, який з цим виникає. Коли ми збираємося разом і фрустрація наростає, найкращими ліками для всіх будуть благодать, милосердя та прощення одне для одного. Крім вдумливості і терпіння, такі стратегії можуть бути корисними.
Розпорядок і ритуали. Здається, у всіх нас є різні рівні комфорту та уявлення про розпорядок і рутину в нашому житті, деякі люди вважають їх обмежувальними, а інші знаходять у них комфорт. Що стосується дітей, то певна передбачуваність на сьогодні приносить не лише комфорт, а й допомагає в їхніх емоціях та почутті безпеки. Якщо ви подивитеся, що роблять професійні вихователі, ви побачите, наскільки ефективно вони створюють певний розпорядок дня, включаючи ритуальні пісні, які сигналізують про те, що час прибирати. Розпорядок і ритуали – одна з найбільш значимих речей, на яку вони покладаються, щоб допомогти дітям зрозуміти, коли настав час гратися, їсти, спати та проводити спокійний час.
Корисно змусити їх рухатися у потрібному нам напрямі, перш ніж вони почнуть рухатися в протилежному.
Коли діти можуть передбачити, що буде далі, знадобиться менше енергії, щоб перевести їх на наступний вид діяльності. Вони також імовірніше будуть слідувати за дорослим, і рідше повторюватимуть такі запитання, як «що ми сьогодні робитимемо».
Ранковий час може бути відведений на діяльність, яка потребує високої затрати енергії, спрямована на виснаження та випускання пару. Для цього підійдуть танці, будівництво веж та смуги перешкод.
Може бути корисним скласти приблизний розпорядок дня, включаючи прийоми їжі, режим сну, а також гру та/або навчання. Якщо ви спробуєте це зробити, і це не спрацює, то наступного дня можна зробити по-іншому. Люди легко пристосовуються, і ми можемо адаптуватися до нових звичок та образу життя. Важливо, щоб дорослі вводили дітей у ці нові звички – заради власного спокою та їхньої безпеки.
Гра допомагає вивільнити емоції та зменшити тривогу. Ви можете подумати, що гра – це легковажне заняття, але наука про гру демонструє свою надзвичайно важливу роль у тому, щоб допомогти впоратися з емоціями та зменшити тривогу.
Коли ми стикаємося з сепарацією та стресовими ситуаціями, наша емоційна система переповнена трьома сильними емоціями – фрустрацією, тривогою та напруженим пошуком зв’язку.
Ці емоції можуть призвести до таких проблем, як спалахи гніву, тривога та неспокійна енергія. Гра – найкраще вивільнення для цих емоцій, оскільки вона не є реальною, «не рахується», не має наслідків і дозволяє емоціям вивільнятися без наслідків для близьких стосунків. Іншими словами, ви не потрапите в халепу через щось, що не є справжнім і насправді нікому не шкодить. Проблема стресу полягає в тому, що він може викликати непереборні емоції, які ми не в змозі назвати, і які неможливо виразити. Діти часто не усвідомлюють, на скільки вони розбурхані, й саме тут з’являється гра.
Гру, яку я маю на увазі – це те, чим діти можуть зайнятися самостійно (це дійсно корисно для їхнього розвитку), разом з вами та/або іншими дітьми в одному будинку. Можливо, вам захочеться зібрати своїх дітей вранці, погратися чи зайнятися чимось активним, одночасно домовляючись з ними про режим тихої години або спокійної гри після обіду. Поки вони зайняті грою, у вас є час для інших справ. Відеоігри, телевізор та смартфони, основою яких є розваги, здебільшого не стосуються справжньої гри, але вони можуть стати вам у пригоді, коли всередині закипає фрустрація і наша душевна рівновага під загрозою. Іншими словами – використовуйте їх як крайній засіб, якщо це можливо.
Зосередьтеся на «тут і зараз». У стресі найменший привід може спричинити сплеск емоцій. Зазвичай це ознака того, що ми переповнені емоціями та перевантажені. Для роботи з сильними емоціями психологи використовують стратегії, які називаються «заземленням». Це означає, що ви просто зосереджуєтеся на деталях. Наприклад, виходите на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям, включаєте музику і справді слухаєте її, дивитеся на ваш улюблений знімок і по-справжньому бачите всі деталі на ньому. Переключивши увагу на щось інше на деякий час, ви можете допомогти емоціям трохи влягтися і забезпечити собі емоційний відпочинок.
Кожен день – новий, іноді в стресі нам просто необхідно зосередитися на тому, що прямо перед нами. Не чекати від себе неможливого, і в той же час не вважати себе нездатними вирішити проблему.
Навчання може бути веселим та в ігровій формі. Багато батьків не без підстав стурбовані втратою пари місяців у школі. Деякі діти краще сприйматимуть батьків у ролі викладачів, ніж інші. Деякі діти хочуть зберегти своїх батьків як маму чи тата, але все це можна обійти. Фокус полягає у тому, щоби зробити навчання цікавим, що допоможе захистити нашу роль у їхньому житті та зменшити опір дитини до навчання. Якщо школа – це «робота», діти можуть чинити опір нашим запитам. Проте якщо ми додамо в неї трохи веселощів за допомогою конкурсів чи ігор, діти, ймовірніше, будуть гратися і вчитися одночасно.
Найголовніше, що треба пам’ятати, це те, що нам потрібно провести дітей через цей час великої непевності та стресу. Це означає помічати в них ознаки тривожності, такі як болі в животі, кошмари тощо. Нам потрібно підводити їх до прийомів їжі, гри, сну, миттю рук тощо. Найкраще це робити через стосунки, показуючи їм відчуття захвату від спілкування, радість і тепло.
Я бажаю вам і вашій родині всього найкращого у ці важкі часи.
Джерело: https://kidsnewsandreviews.com/2020/03/31/learning-to-cope-during-these-stressful-times/
Готується до виходу українською мовою книга Дебори Макнамари “Спокій. Гра. Розвиток”
Залишити відповідь