«Допоки діти не здатні до справжньої дружби, вони насправді потребують не друзів, а прив’язаності. І єдина прив’язаність, необхідна дитині, – це прив’язаність до сім’ї і до тих, хто розділяє з сім’єю відповідальність за неї»
Гордон Ньюфелд
«Тримайтеся за своїх дітей»
Дуже часто батьки в процесі виховання своїх дітей переймаються питанням дружби. Бо ж дитина має мати друзів! Інший варіант, тобто не мати друзів чи мати вузьке коло спілкування, сприймається, як щось «неправильне».
Дітей записують у різноманітні гуртки, організовують зустрічі, знайомлять з однолітками, аби допомогти знайти «найкращого друга». Здається, що саме дружба допоможе дитині стати щасливою, соціально успішною та впевненою у собі.
Гордон Ньюфелд пропонує свою точку зору щодо питання дружби у дітей. Він зовсім не стверджує, що дружба – це тотальне зло, що шкодить дитині. Проте, справжня дружба має бути у свій час.
«Дружба – це важлива частина життя людини. Просто всьому свій час»
Ньюфелд звертає увагу на одну важливу деталь: дорослі, часто вкладають у слово «дружба» той зміст, який маленькі діти ще не здатні реалізувати. Справжня дружба передбачає взаємну повагу, прийняття іншої людини, вміння враховувати її почуття й бажання, не розчиняючись у стосунках. Для цього потрібна психологічна зрілість. І саме тому він називає дружбу не початком розвитку, не умовою для успішного зростання, а його результатом. Дитина не стає зрілою завдяки друзям. Вона стає здатною до справжньої дружби тоді, коли вже має міцний внутрішній фундамент.
Таким фундаментом автор називає прив’язаність до дорослих.
«Чого дитина дійсно потребує – так це того, щоб стати здатною до справжньої дружби, яка є плодом, який дозріває лише в контексті надійних стосунків з дорослими, які піклуються про неї»
Автор дуже влучно використовує слово «плід» для пояснення. Плід не може з’явитися з нізвідки. Спочатку дерево має пустити коріння, зміцніти, вирости. Лише тоді воно починає плодоносити.
Так само і з дружбою. Аби дитина мала можливість дружити, вона має досягнути певного рівня зрілості та розвити здатність до соціальної інтеграції. Це можна досягнути шляхом розвитку стосунків та надійного зв’язку з дорослими, що піклуються про дитину. Це не заклик до повної ізоляції від однолітків, а лише нагадування про найважливішому: перше, що потрібно дитині – це надійна прив’язаність батьками.
Коли дитина має міцну прив’язаність до батьків або інших значущих дорослих, вона поступово отримує те, що не можуть подарувати однолітки: відчуття безпеки, внутрішню стійкість, незалежну самооцінку, здатність бути собою. І саме тоді вона доростає до дружби, що будується не на страху залишитися самому, не на потребі бути прийнятим будь-якою ціною, а на взаємній повазі й щирому інтересі до іншої людини.
Нерідко батьки намагаються вирішити за допомогою друзів ті потреби, які насправді мають задовольнятися через безпечну прив’язаність до дорослого. Якщо дитина шукає в друзях відчуття безпеки, прийняття чи власної цінності, це означає не те, що їй потрібно більше друзів. Це означає, що вона ще дуже потребує дорослого поруч.
Гордон Ньюфелд – канадський психолог, засновник Інституту Ньюфелда, автор бестселера “Тримайтеся за своїх дітей”
Залишити відповідь