Чи відчували ви коли-небудь, ніби разом із материнством на вас надягли важкий жилет із чужих очікувань?
Ти повинна все встигати. Бути терплячою й уважною мамою. Підтримувати лад удома. Не забувати про стосунки. Будувати кар’єру. Знаходити час на себе й водночас не скаржитися на втому.
Парадокс у тому, що всі ці вимоги давно стали настільки звичними, що ми майже перестали помічати, наскільки вони суперечливі й нездійсненні. Від жінки очікують, що вона буде повністю відданою дитині, але водночас не загубить себе, залишиться успішною, красивою й спокійною.
Саме в цьому, здається, і криється найбільший міф про «ідеальну маму».
Бо що вищою стає планка, то сильніше ми звикаємо вважати втому, брак часу й постійне виснаження невід’ємною частиною материнства.
У книжці «Згораючи бажанням бути хорошою мамою» Гезер Човін пише:
«..якщо ви не виснажені постійно та не потребуєте кофеїну та/або келиху вина – ви робите недостатньо. Якщо ви не жертвували власними потребами та бажаннями заради своїх дітей – це провал»
Насправді виснаження – це лише верхівка айсберга, з яким ховається цілий набір уявлень про те, якою має бути «ідеальна мама». І хоча багато з них давно сприймають за норму, саме вони часто стають причиною тривоги, провини й відчуття, що ти постійно не дотягуєш.
Ось 3 найпоширеніші міфи про материнство:
Міф № 1 «Хороша мама завжди жертвує собою»
Ми звикли до жартів про матерів, які живуть на каві, недосипанні й рідкісних хвилинах тиші. Втома стала майже символом турботи, а самопожертва – ознакою любові.
Але чому ми так легко прийняли думку, що материнство обов’язково має супроводжуватися виснаженням?
У своїй книжці Гезер Човін описує, як навіть успішні й забезпечені жінки продовжують підтримувати ідею про те, що бути матір’ю означає постійно жертвувати собою. І проблема не лише в нестачі часу чи допомоги. Проблема в культурі, що роками переконує жінок: якщо ти не втомлена, значить, недостатньо стараєшся.
«Статус “хорошої” матері передбачає виснаження, а може, навіть вимагає його. На нього можна жалітися, навіть жартувати про те, що так почуваються всі “хороші” матері»
Небезпека цього міфу в тому, що жінки починають носити свою втому як доказ того, що вони справді хороші мами.
Міф № 2 «Жінка повинна встигати все»
Сучасна мама живе між десятками ролей. Вона має бути турботливою матір’ю, уважною партнеркою, професіоналкою, господинею, подругою й водночас людиною, яка не забуває про спорт, догляд за собою та власний розвиток.
Проблема в тому, що цей список не має кінця.
Особливо гостро цей тиск відчувається під час вагітності та декрету. Тобто тоді, коли жінка і без того переживає колосальні фізичні та емоційні зміни. Саме тоді вона найчастіше стикається з нескінченними порадами й оцінками: як народжувати, як годувати, коли виходити на роботу, скільки часу проводити з дитиною і навіть як швидко «повертатися до себе».
І якщо в якомусь із цих пунктів жінка не відповідає чужим очікуванням, вона легко стає об’єктом критики.
Працюєш – недостатньо часу приділяєш дитині.
Не працюєш – втрачаєш себе.
Піклуєшся про себе – егоїстка.
Не піклуєшся – «запустила себе».
Цю гру неможливо виграти, тому що правила постійно змінюються.
Міф № 3 «Турбота про себе – це розкіш»
У книжці є показовий епізод: одного разу авторці порадили купувати дешевший шампунь, адже тепер у неї двоє дітей. І хоча йшлося лише про кілька доларів, за цією порадою ховалася знайома багатьом думка: ставши мамою, жінка має відмовитися від чогось, що приносить їй радість.
Такі маленькі дії накопичуються непомітно. Спочатку відкладається похід до перукаря, потім улюблене хобі, спорт чи відпочинок. Зрештою жінка починає вірити, що її потреби завжди повинні бути останніми в списку.
Але турбота про себе не суперечить любові до дитини. Вона не робить жінку менш відданою матір’ю. Навпаки, вона допомагає не втратити себе за всіма ролями й обов’язками.
Можливо, найбільша пастка міфу про «ідеальну маму» полягає в тому, що така мама взагалі не існує. Є лише реальні жінки, які намагаються робити все можливе в умовах, де від них часто вимагають неможливого.
І, можливо, замість того, щоб вкотре запитувати матерів, як їм вдається все поєднувати, варто поставити інше запитання:
чи не надто багато ми від них очікуємо?
«Згораючи бажанням бути хорошою мамою» – це особиста та чесна розмова Гезер Човін про тиск, провину та завищені очікування, з якими стикаються сучасні матері. Авторка на власному прикладі показує до чого може призвести прагнення бути «ідеальною» і пропонує інструменти, що допомагають повернути собі право на власні потреби й бажання.
Залишити відповідь