Що таке акушерське насильство і як захистити себе від нього

Пологи – це дуже важливий та відповідальний момент. Це фінал всієї вагітності та очікування першої зустрічі з дитиною. Проте іноді жінки змушені терпіти незручності під час пологів, народжувати у некомфортних позах, а пологи можуть бути викликані штучно без пояснення та медичної причини. Все це можна назвати акушерським насильством. Що таке акушерське насильство, як вберегтися та що робити, коли воно вже відбулося, розглянемо далі.

Акушерське насильство – це всі дії акушерів, які не були узгоджені з породіллею. Тобто, якщо жінці не пояснили ситуацію та можливі наслідки, не спитали її згоди на проведення певних маніпуляцій або зробили їх попри відмову – це вже насильство.

Акушерське насильство можна поділити на медичне та психологічне, з чим погоджується лікарка-акушерка вищої категорії Наталія Яремчук. До медичного насильства можна віднести штучне прискорення пологів. Техніка кесаревого розтину триває 20 – 30 хвилин, що значно скоріше за природні пологи. Тому деякі лікарі обирають такий «зручний» спосіб.

Емоційний тиск на жінку під час пологів, відсутність належної комунікації між лікарем та породіллею, підвищення голосу, зневага, відсутність уваги – це все прояви психологічного насильства. Під час пологів жінка повинна бути спокійною та відчувати, що їй раді тут, у пологовому будинку. Якщо жінка відчуває повагу до себе – пологи проходять набагато краще.

Для уникнення насильства під час пологів в першу чергу варто ознайомитися з протоколом пологів. Це допоможе жінці дізнатися та розібратися у своїх правах у пологах. У протоколі також зазначено, що план проведення пологів повинен бути визначений лікарем та узгоджений з породіллею. Позу для потугів жінка може обирати самостійно, після пологів повинен бути контакт матері та дитини «шкіра до шкіри».

У протоколі також визначені умови для забезпечення нормальних пологів:

  • індивідуальна пологова кімната;
  • партнерські пологи та персональна психологічна допомога жінці. Партнера жінка обирає самостійно, після цього він повинен пройти підготовку;
  • психологічна підтримка медичного персоналу;
  • належна комунікація медичного персоналу з жінкою, пояснення необхідності проведення маніпуляцій та отримання дозволу на них;
  • доброзичлива атмосфера;
  • конфіденційність та повага до бажань породіллі;
  • допомога при виборі зручної пози;
  • за бажанням жінки можливе вживання їжі та напоїв.

Всі пологові випадки прописані у протоколі. Нестандартні випадки, яких немає у протоколі, повинні розглядатися консиліумом лікарів за участю породіллі або когось із родичів. Жінка має право обирати лікаря та заклад, де відбуватимуться пологи. Для того, щоб зробити правильний вибір лікаря, жінка повинна ставити питання. Це допоможе зрозуміти, наскільки лікар дотримується вимог протоколу.  В ситуації пологів з черговою бригадою породілля має право змінити лікаря навіть під час пологів при наявності конфлікту.

Найчастіше нехтують контактом «шкіра до шкіри». Новонароджена дитина має лежати на грудях у матері 2 години за умов, що пологи пройшли добре. Проте реальна ситуація інакша: дитину забирають на огляд, одягають і тільки після всіх маніпуляцій віддають матері. Також жінки продовжують народжувати, лежачи на спині, що не сприяє комфортним пологам.

Громадська організація «Природні права Україна» провела дослідження та опитала 7099 жінок з 8 регіонів України, які народили у 2018 році. За результатами дослідження було  виявлено:

  • 45% жінок залишилися без пояснень про причини та наслідки медичних втручань під час пологів;
  • У 24% жінок пологи було викликані штучно;
  • 29% жінок не отримали пояснення про причину стимуляції;
  • 93% жінок народжували, лежачи на спині (71% – на кріслі для пологів, 22% – на ліжку). 28% жінок відзначили незручність такої пози для пологів;
  • 34% жінок була зроблена епізіотомія (більшість без узгодження та попередження).

Якщо ж акушерське насильство все ж таки відбулося, слід вимагати зібрання комісії дослідження порушень, написати скаргу до головного лікаря, місцевого Департаменту охорони здоров’я і навіть Міністерства охорони здоров’я. Незважаючи на невтішні дані опитувань, скарг дуже мало. Посадовці не бачать проблеми та не володіють інформацією. Немає скарг – немає й проблеми. Про порушення необхідно розповідати, і це нормально.

Після насильства жінка переживає сильне моральне потрясіння. Тому слід звернутися по допомогу до психотерапевта, який допоможе подолати цю травму. А також важлива підтримка партнера та родини.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *