Як спортсменки змушені обирати між кар’єрою і материнством

Існує думка, що спортивна кар’єра та материнство речі несумісні. І з одного боку це правда. Життя професійного спортсмена чи спортсменки – це суцільний графік тренувань та змагань. Знайти в ньому місце для особистого життя, а тим більше для народження й виховання дитини – завдання з двома зірочками. За законом підлості ефективний вік спортсменок припадає на дітородний вік жінки. Вагітність, пологи, відновлення після пологів та повернення до спортивної форми…Пропустити чемпіонат країни, Європи, світу або Олімпійські ігри…«розкіш», яку не можуть собі дозволити спортсменки.

Британська стрільчиня-паралімпійка Джоді Грінхем вважає складним для себе завданням поєднати професійний спорт та народження дитини.

«Цього року мені виповниться 28, і я б хотіла народити дитину, але це неможливо поєднати з кар’єрою» – пояснює Джоді.

Спортсменка все ж таки планує завагітніти до наступних Ігор у Парижі у 2024 році, а також взяти участь у Іграх в Лос-Анджелесі у 2028 році. Олімпійські Ігри 2020 були перенесені через пандемію. Внаслідок цього перерва між іграми стала менша, що ускладнює реалізацію плану Джоді.

«Через перенесення ігор я маю лише близько 5,5 місяців щоб завагітніти, і якщо цього не станеться, нам доведеться чекати ще 3 роки. Це створює великий тиск».

Американська бігунка Саня Річардс-Росс розповіла свою історію про те, як вона позбулася дитини заради змагань. Їй довелося зробити аборт за день до вильоту на олімпіаду 2008 у Пекін.

«Дізнатися про вагітність було найстрашнішим моментом у моєму житті. Я не розповідала нікому кілька днів. Тоді всі думки були лише про те, щоб готуватися до змагань і стати олімпійською чемпіонкою. Я не знала нікого, хто в моїй ситуації вирішив би народжувати. Залишати дитину не було жодної можливості» – розповідає Саня.

Врешті-решт у 2008 році Саня не стала чемпіонкою. Вона відчувала провину, а на серці був тягар. Згодом у 2012 році бігунка стала чемпіонкою на дистанції 400 м у Лондоні 2012 року. ЇЇ чоловік Аарон Росс теж спортсмен, чотириразовий володар Суперкубку.

«Ми знали, що треба чекати завершення карєри. Коли ти так зосереджений на спорті, то немає нічого важливішого. А потім у 2017 році у мене народився син, і він змінив моє життя. Бути спортсменом – це одна з найбільш егоїстичних речей у світі, а бути батьками – одна з найбільш безкорисливих. Мій син наповнив моє життя сенсом».

Проте є історії, які доводять, що можна вдало поєднувати успішну спортивну кар’єру з народженням та вихованням дітей.

Ямайська легкоатлетка та «мама-ракета» Шеллі-Енн Фрейзер-Прайс стала другою за швидкістю жінкою в історії. Спортсменка вже двічі вигравала золоту медаль у забігу на 100 метрів. Цього року вона планує добути свою 7 олімпійську медаль.

Камерунська легкоатлетка Франсуаза Мбанго Етон змогла зберегти титул чемпіонки у 2 Олімпіадах поспіль та народити між ними дитину. Це другий випадок в історії після австралійки Ширлі Стрікленд, яка у 1950 роках змогла стати двічі поспіль олімпійською чемпіонкою.

Франсуаза отримала золото за потрійний стрибок у 2004 році в Афінах та повторила це у 2008 році. У 2006 році вона народила сина Нільса.

«Я хотіла відчути радість материнства, тому була неймовірна щаслива, коли завагітніла. Вперше почути голос своєї дитини – це радість більша за золоту медаль. Це перевершило будь-яку мою перемогу. Материнство – не завада великому спорту. Ти можеш тренуватися і відчувати задоволення від материнства».

23 липня 2021 починається Ігри в Токіо, на які мріє потрапити канадська боксерка Менді Буджолд. Цими змаганнями спортсменка хотіла закінчити свою професійну кар’єру. Проте наразі вона виборює право брати участь в них, через скасування кваліфікаційного відбору через пандемію.

За рішення Міжнародного олімпійського комітету спортсмени Північної та Південної Америки будуть зараховані на основі їхнього рейтингу після 3 турнірів 2018 та 2019 років. Саме у цей період Менді не тренувалась через вагітність та народження донечки.

До вагітності боксерка посідала 8 місце у світі та 2 в Америці. Спортсменка не планує відступати, тому подала апеляцію до Спортивного арбітражного суду з проханням визнати її рейтинг до вагітності.

Спортсменка отримала негативний результат від МОК, який відхилив її прохання. Своє рішення комітет пояснює спонуканням інших спортсменів вимагати такого винятку. Всупереч цьому Буджолд інтенсивно готується до олімпіади, сподіваючись на зміну рішення комітету та стверджуючи, що матері заслуговують на більше розуміння.

«Вагітність та материнство – це важливі речі, і їх слід враховувати, коли ухвалюють рішення щодо жінок».

 

Джерело

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *