Дослідження виявляє залежність між кількістю часу, проведеного перед телевізором, грою у відеоігри чи у смартфоні й планшеті, та регулярним виконанням домашнього завдання.
У висновках, які не здивують батьків дитини будь-якого шкільного віку, нові дослідження показують, що чим більше часу діти проводять із цифровими пристроями, тим менша ймовірність того, що вони зроблять домашнє завдання.
У дітей, які проводили 2-4 години на день у цифрових пристроях без навчальної мети, ймовірність того, що вони зроблять домашнє завдання була на 23% меншою порівняно з дітьми, які витрачали менше 2 годин на ґаджети.
У американському дослідженні 2016 року педіатри зі Школи громадського здоров’я Університету Брауна проаналізували використання дітьми ґаджетів, щоб краще зрозуміти, як вони впливають на «розквіт» дитинства або загальне самопочуття, яке можна оцінити за поведінкою та характеристиками, зокрема старанність, ініціативу, виконання завдання та міжособистісні стосунки. Вони використали дані Національного обстеження здоров’я дітей 2011-2012 років для аналізу використання ґаджетів і їхнього впливу на виконання домашніх завдань понад 64 000 дітей у віці від 6 до 17 років, за даними їхніх батьків або опікунів.
Досліджуючи, як діти користуються ґаджетами, зокрема перегляд телевізора, використання комп’ютерів, відеоігор, використання планшетів та смартфонів та ін. з ненавчальною метою, дослідники виявили, що 31% дітей проводили за ґаджетами менше двох годин на день. Ще 36% користувалися ними протягом 2-4 годин на день; 17% – 4-6 годин; і 17% проводили у ґаджетах 6 і більше годин.
З кожними додатковими двома годинами на день використання ґаджетів спостерігалося статистично значуще зниження виконання домашнього завдання.
У дітей, які проводили 4-6 годин із цифровими пристроями, була на 49% нижча ймовірність того, що вони виконають домашнє завдання, ніж у тих, хто проводив з ґаджетами до 2 годин на день.
Автори виявили подібну залежність між впливом цифрових пристроїв та чотирма іншими показниками «розквіту» дитинства, зокрема постійне переживання за успіхи у школі, доведення до кінця завдань, зацікавленості у вивченні нового та збереження спокою при зіткненні з труднощами. Всі тенденції залишалися значними, незалежно від віку дитини, статі чи рівня доходу сім’ї.
Попередні дослідження показали низку негативних наслідків для здоров’я та поведінки від впливу ґаджетів. Це дослідження доповнює те, що вже відомо, показуючи, що вплив цифрових пристроїв пов’язаний зі зниженням показників загального добробуту дітей.
«Батькам слід враховувати вплив ґаджетів на дитину при встановленні обмежень щодо них», – сказала авторка дослідження докторка медичних наук Стефані Руест.
Залишити відповідь