Вдома і стіни гріють. Дебора Макнамара

Кішки створюють домашній затишок без близькості. (Патриція Віленські)

На мою думку, іменник «дім» (home) може дуже дратувати тих, хто тільки-но почав вивчати англійську мову, через свою багатозначність — ми використовуємо його як синонім для позначення особистих почуттів до когось, географічного розташування чи матеріальної будівлі. Неважко зрозуміти «дім» у фізичному сенсі: від стін, даху до кухонної раковини. Такі фрази, як «домашня адреса» або «домашня база» вказують на те, куди і звідки ми можемо зорієнтуватися. Мене більше цікавить та інтригує психологічне відчуття дому, яке проявляється в людських стосунках. Відчуття рідного дому є ключем до розуміння того, що від нас потрібно нашим дітям, і є однією з невідворотних потреб кожної людини. Як створіння прив’язаності, саме з цього відчуття дому починається й закінчується наша історія.

Мета прив’язаності — полегшити залежність, починаючи від «подобається» й закінчуючи «люблю», відчуття приналежності та вірності, а також психологічної близькості. Прив’язаність — це клей, який поєднує нас одне з одним і слугує початком нашого спільного танцю. Наші стосунки з дітьми — це танець, у якому наші найкращі рухи передають усесторонню турботу, яка надихає їх слідувати за нами. За наявності залежності цей танець полегшує батьківство, але не позбавляє повністю від фрустрації. Беручи контроль у свої руки, ми запрошуємо дитину покластися на нас і побачити в нас свою надійну опору, гавань від штормів. Коли з дитиною все гаразд, ви можете сказати, «хто» її домашня база, це допоможе їй знайти найкоротший шлях до вас, коли їй буде страшно чи боляче. У дітей навіть є «пошуковий пристрій», який створює тривогу від розлуки з тими, до кого вони прив’язані. Це невидиме відчуття дому знаходиться між нами й забезпечує захист, щоби нам ніколи не спало на думку «бігти з дому».

Коли ми втішаємо когось, насправді ми намагаємося створити відчуття дому. Спроба втішити дитину, яка не знає вас, може створити додаткову тривогу та фрустрацію, незважаючи на добрі наміри. Коли одній із моїх доньок було 4 роки, у неї сталася велика істерика (гаразд, у неї їх було багато), наприкінці вона почала заспокоюватися і кричала, що хоче повернутися додому. Спочатку я була трохи збентежена, оскільки ми були вдома, але я інтуїтивно простягнула руку, щоби втішити її, коли вона залилася сльозами, і зрозуміла, що я була її домом. Коли ми думаємо про «дім» у психологічному сенсі, ми пов’язуємо його з відчуттям спокою, де ми можемо бути такими, якими ми є, місцем відпочинку від хаосу в обіймах того, хто дає нам відчуття безпеки. Коли ми розгублені, ми шукаємо дім.

Я думаю, що найважче витримати в цю пору року, коли так багато людей святкують зв’язок і їдуть «додому на свята» — це відчуття, що ви не вдома у своєї прив’язаності, або відчуття порожнечі там, де ми б хотіли мати кращий зв’язок. Я думаю, що відсутність цього відчуття «дому» на рівні серця — це те, що робить свята такими важкими для багатьох людей. Іноді бувають неминучі розлуки, і розраду знаходять через такі почуття як «Я буду вдома на Різдво, хоча б уві сні». Коли ми усвідомлюємо, чого не вистачає або було втрачено, ми можемо знайти свої сльози. На хвилі горя можна знайти оновлення, оточуючи себе тими, хто справді запрошує і пропонує такі стосунки, де є безпека, комфорт і відпочинок. Чудово, коли ми можемо почувати себе як вдома в багатьох місцях і з багатьма різними людьми — це свобода, властива нашій людській здатності прив’язуватися.

Нарешті, хоча я впевнена, що образила деяких любителів кішок, я зізнаюся, що сама одна із них, і дотримуюся думки, що навіть котам теж потрібно мати дім. Вони нагадують мені про потребу в щедрості, незалежно від поведінки чи уявної «віддачі». Типово бажати «Мир у всьому світі» на Різдво, але цього року я бажаю, щоби кожна дитина, молода людина, чоловік, жінка та тварина мали хоча б одну прив’язаність, з якою вони справді почувалися б удома.

«Світло — це те, що веде вас додому, тепло — це те, що тримає вас там». Еллі Родрігес

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *