Серед інших захворювань депресія є одним із найрозповсюдженіших недугів XXI століття. Так, депресія – це захворювання. Воно супроводжується тяжкими розладами психологічного стану людину та має значний вплив на якість життя. Причиною розвитку цього захворювання може бути будь-яка стресова ситуація.
Хоча народження дитини прийнято називати найбільшою радістю у житті жінки – реальна картина може бути дещо іншою. Тож поговоримо про післяпологову депресію. Хтось взагалі не вірить в її існування, а інші вважають, що кожна жінка, яка народила, переживає її.
Що ж це таке?
Післяпологова депресія – це психоемоційний розлад, який може виникнути у жінки після пологів. Частіше вона має прояв в період від тижня до місяця після пологів. За результатами дослідження громадської організації «Клуб підтримки вагітності та материнства “Лада”», яка опитала 2000 жінок щодо стану їхнього фізичного і психічного здоров’я у перші 3 роки після пологів, було виявлено, що 50% жінок мали труднощі з емоційною сферою, 22,5% жінок було складно взаємодіяти з дитиною, а кожна 15-а жінка хотіла завдати шкоди собі або дитині.
Виникнення депресії можна пояснити різкою зміною гормонального фону, а саме балансу естрогену та прогестерону, у жіночому організмі. Такі зміни є причиною виникнення певних хімічних процесів у мозку жінки, що зі свого боку викликають коливання емоційного фону. Іншою причиною виникнення депресії є перенавантаження жінки, неможливість повноцінно відпочити та відновити сили після пологів. Постійне недосипання, брак допомоги з боку партнера виснажують жінку та є поштовхом до розвитку післяпологової депресії.
Проявами цього розладу є відчуття пригніченості, тривоги, зниження настрою та виснаження. Навіть звичайний щоденний догляд за собою та дитиною стає важким випробуванням. У жінки у стані депресії відсутнє бажання взагалі вставати з ліжка, приймати душ, мити та доглядати за волоссям, готувати їжу та їсти, займатися дитиною. Паралельно з цим у жінки зростає почуття провини, що вона погана мама, адже вона не справляється зі своїми обов’язками.
Найпоширенішими симптомами прояву післяпологової депресії є:
- часті безпричинні сльози (будь-яка ситуація викликає сльози, є постійне бажання плакати);
- стійке почуття безнадії, пригніченості, спустошення та перевантаження (повна відсутність радості, ніхто і ніщо не може змусити радіти);
- похмурість, непосидючість, дратівливість;
- труднощі в зосередженні уваги, запам’ятовуванні та ухваленні рішень;
- почуття стурбованості, надмірної тривоги (надмірна турбота за здоров’ям дитини, часті та безпричинні походи до лікарів);
- надмірна сонливість, безсоння;
- почуття гніву, люті (емоційні «вибухи», бажання кидатися речами, голосно кричати, гримати дверима);
- втрата зацікавленості до звичайних приємних речей/занять;
- розлад харчової поведінки (втрата апетиту, переїдання тощо);
- відсутність емоційного зв’язку з дитиною (неможливість відчути любов до власної дитини та сприйняття її як загрози своєму добробуту);
- відчуття фізичного виснаження, які супроводжуються головним болем, проблемами травлення та болем у м’язах (депресія також може маскуватися/проявлятися фізичними симптомами);
- небажання спілкуватися з друзями та родиною;
- сумніви у власній здатності дбати про дитину (наявність думок «Я погана мама», «У мене нічого не виходить» тощо);
- думки про заподіяння шкоди собі та/або дитині.
Наслідки післяпологової депресії можуть бути різними: зниження якості життя, втрата стосунків з партнером, друзями, близькими. Ігнорування лікування післяпологової депресії може негативно вплинути на дитину. Відсутній зв’язок жінки із дитиною, недостатня увага, відсутність розмов та посмішок впливає на емоційний розвиток дитини. Найстрашнішим наслідком є суїцид (самостійно або з дитиною).
Підтримка та лікування
Депресія є повноцінним захворювання, яке необхідно лікувати комплексно. Звернення до спеціаліста є першим кроком до одужання.
Захворювання може тривати від кількох тижнів до кількох місяців і навіть років. Це у будь-якому разі впливатиме не тільки на жінку, але й на її сім’ю та близьких людей. Тому підтримка рідних дуже важлива у процесі виходу з цього стану.
В першу чергу завдання близьких – максимально полегшити побут жінки, забезпечувати їй якісний сон, харчування та можливість інколи побути без дитини. Дуже часто близькі нехтують звичайними розмовами або знецінюють почуття жінки. Хвора на депресію жінка сприймає реальність дещо викривленою. І такі заспокоювання на кшталт «Чого ти плачеш, у тебе ж все добре» не заспокоюють, а тільки шкодять жінці. Також гарним рішенням є спільна прогулянка чи поїздка, зустріч із друзями, спільне заняття чимось, що приємно жінці.
Декілька порад жінкам для виходу з депресії:
- налагодьте режим сну та відпочинку;
- попросіть у партнера та рідних про допомогу із хатніми справами та піклуванням про дитину (наприклад, переодягти її, покупати чи погуляти);
- присвячуйте час для себе, згадайте про хобі та інколи перемикайтеся з ролі матері на улюблені заняття;
- відстежуйте та зупиняйте потік поганих думок на кшталт «Я погана мама» та перемикайте увагу на щось інше, аби не підсилювати симптомів депресії;
- почніть займатися легкими фізичними вправами (танці, йога, розтяжка тощо) – вони мають антидепресивний ефект;
- налагодьте харчування;
- частіше гуляйте на свіжому повітрі;
- не тримайте почуття в собі, розповідайте про них близьким;
- не бійтеся звернутися до спеціаліста.
Залишити відповідь