Неймовірно важко втрачати дитину. І немає різниці, чи це відбулося під час вагітності, після пологів чи через кілька років. Результат завжди один – дитини більше немає, але є біль від втрати, який вкорінюється у жінку. У цей момент вона потребує допомоги та підтримки. Проте слухати ті ж самі «заспокійливі» слова знову і знову вона точно не хоче. Це не втішить, а, навпаки, може ще більше роздратувати та відвернути її.
Що не варто говорити в такій ситуації
«На все воля Божа»
Не треба казати жінці, чого хоче Бог. Ми всі стаємо свідками жахливих подій, які відбуваються з волі Бога. Проте це не допомагає їм стати менш жахливими та болючішими.
«Це на краще – можливо, щось було не так з дитиною»
Це абсолютна правда, інакше б дитина залишилася живою. В цьому і є все горе, проте не треба зайвий раз наголошувати на цьому.
«У тебе ще будуть інші діти»
Хіба може дитина замінити іншу дитину. Звісно, що ні, бо кожна дитина незамінна. І будь-які люблячі батьки виберуть катування себе, щоб не втратити дитину.
«Слава Богу, що ти втратила дитину, ще не встигнувши полюбити її»
Із самого зародження жінка вже любить свою дитину. І не важливо, втратила вона її після 2 тижнів вагітності або відразу після народження. Вона її вже любила.
«Чи не час уже жити далі?»
Кожна людина хоче жити щасливо, і вона не вибирає страждання. Але горе інколи трапляється. Втрата дитини завжди буде частиною життя жінки. Біль від втрати поступово пройде, але коли це відбудеться, ніхто не знає. Не забувайте, що кожна людина – це індивідуальність, зі своїми особливими відчуттями і можливостями. Дайте жінці можливість жінці «відгорювати».
«Я розумію, як ти почуваєшся»
Якщо ви не переживали втрати дитини – це щастя. Але це означає, що ви не можете зрозуміти жінку, яка пройшла через це. Тут немає вашої провини, проте і говорити про розуміння не варто. Навіть, якщо ви також переживали втрату дитини – біль різний, відчуття різні, ви різні і вам ніколи не зрозуміти, що відчуває інша жінка.
«А от у моєї сусідки, кузини, мами був ще гірший досвід»
Жінці найменше треба дізнатися, які ще жахи можуть статися під час вагітності чи пологів. Історії, що жінка виношувала до останнього тижня, а потім 20 годин народжувала вже мертву дитину, лякають, жахають та змушують багато плакати. Це відверте знущання з абсолютним браком емпатії.
«Це не твоя вина»
Так, може і не було вини самої жінки. Проте виношування та народження здорової дитини – це відповідальність жінки. Втрачаючи дитину, жінка точно розуміє, що з цим завданням вона не впоралася. Жінка розуміє, що це маленьке створіння повністю залежало та покладалося на неї, а вона «не змогла» допомогти йому з’явитися на світ. І за це вона відчуває злість на своє тіло.
«Ти однаково не дуже була впевнена щодо дитини»
Можете бути впевненими, що жінка вже відчуває себе винною за свої найменші скарги: ранкове нездужання, неготовність до появи дитини, недостатній бюджет. Їй боляче від думки, що нехтування вітамінами, кава, недостатній відпочинок могли вбити її дитину. Вона ненавидить себе за кожну хвилину сумнівів щодо дитини. Проте бути невпевненою у вагітності не те ж саме, що хотіти смерті дитині. Жодна жінка ніколи б не вибрала це.
Також не варто змінювати тему, якщо сама жінка її почала. Якщо вона сама про це говорить, отже, вона хоче цього. Дозвольте їй виговоритися, поділитися цим з вами. Змінюючи тему або вдаючи, що нічого не відбулося, ви змушуєте жінку відчувати себе самотньою.
Звісно, люди не мають на меті навмисно травмувати жінку ще більше такими фразами. Дуже важливо бути тактовним і не висловлювати особистої думки про життя, рішення і перспективи наступних дітей. Жінка не шукає порад і думок, чому саме так сталося та як їй з цим впоратися. Проте, якщо у вас є щире бажання підтримати жінку, доречними стануть фрази:
«Мені шкода»
І цього вже буде достатньо. Такі ваші щирі співчуття матимуть значення.
«Коли-небудь ви станете чудовими батьками»
Це потрібно чути обом батькам.
«Я запалив свічку для вашого малюка» або «Я помолився за вашого малюка»
Доречними буде відправити квіти або листівку. Це дає відчуття, що дитина була любимою. Проте не треба повторювати це, якщо жінка вам не відповіла.
Також не варто дзвонити по кілька разів. Жінка може не хотіти з вами спілкуватися, навіть, якщо ви близькі друзі або родичі. Найбільшою допомогою для жінки буде відсутність будь-яких очікувань від неї.
Колегам або керівнику варто поводити себе так, як і з будь-якою іншою людиною, у кого померла кохана людина. Необхідно усвідомити, що в родині сталася смерть, а не просто медичні обставини. Жінці потрібен час і простір.
Не варто приводити свою дитину на роботу, ділитися новиною, що дочка або племінниця народила малюка – це не на часі зараз. Кожний усміхнений малюк, кожна сяюча від щастя мама приносить нестерпний біль. Жінка може виглядати абсолютно нормально, але це не значить, що вона не плаче щодня. Можуть пройти тижні, перш ніж перестати думати про це хоча б упродовж години. Коли жінка буде готова, вона сама спитає: «А ваша донька вже народила?», «Як ваш малюк»…
Слово «викидень» зовсім нескладне та маленьке. Але скільки болю в ньому криється. Смерть дитини монолітна і жахлива. І кожній жінці знадобиться час аби зрозуміти, як далі жити з цим.
Залишити відповідь