Перші дні вересня зазвичай минають спокійно. Діти ще в літньому темпі, розклад новий, і здається, що цього року все складеться.
А потім спокій закінчується. Не через тиждень, то через три. Клас починає жити своїм життям, у якому вчитель уже не головний. І це не про перший клас, який лише знайомиться. Другий, п’ятий, десятий приходять у вересні вже зі своїми стосунками, які склалися без учителя й продовжують жити за власними правилами.
Куди дивиться дитина
Ганна Біч і Тамара Ньюфелд Страйжек у книжці «Повернімо своїх учнів» пропонують подивитися не на поведінку, а на те, куди дитина повернута.
У кожної дитини є той, чия думка важить найбільше. Вона звіряється з ним, шукає його схвалення, боїться його насмішки. Якщо це дорослий, урок працює: дитині не байдуже, що він скаже. Якщо це однокласники, урок перетворюється на фон, бо все справжнє відбувається між партами.
Це не про дисципліну і не про характер. Дитина охочіше слухає того, з ким має емоційний зв’язок. Саме прив’язаність багато в чому визначає, чия думка для неї має вагу. Авторки книжки формулюють це не як правило, а як інстинкт:
«Таке небажання слідувати за кимось, поки ми не відчуємо контакту з ним, є природним інстинктом.»
Чому клас переорієнтовується на себе
Двадцять чи тридцять дітей і один дорослий. Дорослий фізично не може бути в контакті з кожним, і діти доволі швидко знаходять одне одного.
Останні роки це прискорили. Онлайн-навчання, тривоги й укриття, зміни та ущільнення розкладу, вимушено перенесені канікули, нові школи, нові вчителі. Усе це впливає на те, як дитина переживає стосунки з дорослими й однолітками. А однокласники поруч щодня. Клас за ці роки міг змінитися не раз, хтось виїхав, хтось перевівся, але поруч на кожному уроці все одно однолітки, а не дорослий.
Так з’являється клас, у якому вчитель говорить правильні речі, і його майже ніхто не чує. Не з неповаги. Просто його слова адресовані туди, де дитини вже немає.
Що зазвичай роблять і чому це не працює
Перше, що спадає на думку, – посилити тиск. Голосніше, суворіше, оцінка, запис у щоденник, розмова з батьками.
Тиск може дати короткочасний результат, але не змінює головного: на кого дитина орієнтується. Якщо її найважливіші стосунки залишаються всередині групи однолітків, посилення контролю не обов’язково повертає її до дорослого.
Другий звичний хід – змагатися з класом за увагу. Бути цікавішим, веселішим, ближчим до дітей. Тут інша пастка: увагу можна виграти на урок, але прив’язаність так не будується.
Що пропонують автори
Коротко: спершу стосунки, потім навчання. Не навпаки.
Авторки формулюють це через роль дорослого. Дослівно з книжки: важливо бути учням «дбайливим лідером (а не дбайливим другом)». І пояснюють, чому без цього нічого не працює: «Рухатися за тим, кому не довіряєш, або поруч із ким не відчуваєш емоційної безпеки, просто неприродно.»
А ще одна фраза з книжки змінює щоденну оптику вчителя більше, ніж будь-яка методика: «Якби ми спитали себе “Що я бачу?” замість “Що мені зробити?”, відповідь могла б виникнути досить природно.»
У книжці це показано через рослину:
«Подивімося хвилинку на рослину. Уявімо собі зав’ялу квітку на підвіконні. Першим, що спаде на думку, найімовірніше буде визначити, чого вона потребує. Чи потрібно більше води? Менше води? Чи достатньо їй сонця? Чи не забули про неї на кілька тижнів? А може, це чутлива квітка, якій потрібні тільки певні умови? Розум одна за одною продукуватиме ідеї про умови, потрібні цій квітці для відновлення. Навряд чи ви подумаєте, що з квіткою щось не так. З рослиною нам здається очевидним, що за правильних умов вона розквітне. Коли знаходимо умови, що підходять дитині, вона так само отримує можливість розквіту.»
Програма і методика не підкажуть учителю, що саме він бачить перед собою. Вересень нічого не вирішує сам по собі, але добре показує, куди повернута кожна дитина в класі. З цього і починається все інше.
Ганна Біч та Тамара Ньюфелд Страйжек – авторки книжки «Повернімо своїх учнів» про те, чому діти перестають чути дорослого і як цей контакт відновити. Передмову написав Ґордон Ньюфелд, батько однієї з авторок. Книжка «Повернімо своїх учнів» іде в наборі з «Посібником навиворіт» – збіркою практичних вправ до неї.
Залишити відповідь