Опис
Ця книга, написана доктором Гордоном Ньюфелдом і Габором Мате, розповідає про ключову роль стосунків між дітьми та тими, хто несе за них відповідальність, а також про руйнівний вплив конкуруючих прив’язаностей із однолітками в сучасному суспільстві. Однак це набагато більше, ніж книга про орієнтацію на однолітків: йдеться про батьківство з урахуванням стосунків. Ця книга повертає батькам їхню природну інтуїцію, протистоїть таким руйнівним методам як тайм-аути і використання значимих для дитини речей проти неї. Адже керуючись цими порадами, багато батьків вже зрозуміли, що вони дуже добре працюють в короткій перспективі, але завдають величезної шкоди стосункам.
Пропонуючи ефективні стратегії збереження та відновлення стосунків дитини з батьками, ця книга пропонує нові природні альтернативи сучасним надуманим методам контролю поведінки. Зміст книги відгукнеться батькам дітей будь-якого віку, починаючи від немовлят і закінчуючи дорослими дітьми. Читачі часто зауважують, скільки труднощів і плутанини вони могли б уникнути, якби цей матеріал був їм доступний із самого початку. Оригінальне видання вийшло у 2004 році, безпосередньо перед появою Facebook та інших соціальних медіа. Озираючись назад, можна побачити, на скільки влучно книга передбачила, але не могла повністю уявити вплив цифрової революції. В 2013 році книга була видана з додатковими розділами про виховання дітей у цифровому світі.
У прикладах, наведених авторами, в основному йдеться про підлітків, але, безумовно, сам підхід можна застосувати до дітей будь-якого віку. Тому, чим раніше батьки ознайомляться з книгою, тим імовірніше вони зможуть уникнути помилок, про які потім доведеться шкодувати, і для вирішення яких потрібно більше сил і часу.
Головна перевага книги в тому, що автори не тільки описують проблему, а й пропонують ефективні стратегії та підходи до налагодження і збереження взаємин між батьками і дитиною. Це – довгоочікувана альтернатива багатьом книгам і публікаціям про батьківство, які пропагують застосовувати до дітей поведінкові техніки контролю, що нагадують дресирування.
Оригінальна книга стала національним бестселером протягом декількох тижнів. Відтоді вона була перекладена більш ніж десятьма мовами. Українською книга видається вперше.
Купити електронну версію на Google Books
Myroslava Andrunevchyn –
Читати варто всім, хто має справу з дітьми. Сама теорія прив’язаності багато пояснює і дає можливість по-іншому сприймати поведінку дитини і стосунки з нею. Дещо підриває усталені соціально-культурні норми і змушує відстоювати своє батьківське право, зокрема, перед суспільством. Друга половина, особисто для мене, була цікавіша, бо там йдеться про інструменти і їх застосування
Маріанна –
Коли я читала цю книжку, то постійно ловила себе на думці, що в нас так бувало. Я аналізувала своє дитинство і проводила паралелі з теперішнім: і стосовно дітей, і навіть стосовно стосунків із чоловіком. Скільки лаж було і є. Скільки ще буде?
Як бути терплячою? Ніби ж все просто: дотримуватися теорії прив’язаності. Зі знаннями цієї теорії в рази легше вирулювати ситуації, в яких хочеться вибухнути і нарипіти на дитину
Кожен раз, коли я зриваюсь і таки кричу-сварю, то розумію, що від того тільки гірше. Завше вибачаюсь і пояснюю, що переборщила.Кожен раз, коли родичі, знайомі чи перехожі підливають масла у вогонь і кажуть щось безглузде дитині, я, звісно, хочу їх прибити, бо ті всі фразочки додають мені роботи (заспокоїти, пояснити, що сказане – брехня, що мама завжди поруч і завжди підтримає тощо).У будь-якій конфліктній ситуації я хочу дати доньці зрозуміти, що мені дуже важливо мати гарні стосунки з нею.
Наші діти наслідують нас. Їм важливо мати дорослого, який зрозуміє, пожаліє, покаже та розкаже. Якщо такого дорослого поруч нема – дитина шукає прихистку в інших. І часто ці інші далеееко не найкращі екземпляри. Тому я дуже стараюся бути щирою зі своїми дітьми і не втрачати контакт. Я хочу бути для них людиною, якій вони зможуть розказати все.
Як на мене, книга “Тримайтеся за своїх дітей” буде особливо цікавою для тих, хто вже має трішки старших діток. Більшість прикладів із життя – про школярів. Але не завадить бути озброєним.
Валерия Джикия –
Современный роман о воспитании под названием “Тримайтеся за своїх дітей. Чому батьки повинні бути важливішими за однолітків” это литературная работа над которой трудились несколько создателей, а именно психолог Гордон Ньюфелд и доктор Габор Мате. Создать доверительные отношения в семье не так уж и легко особенно если речь идет о разных поколениях, но самое главное это стать на путь который приведет к гармоничным взаимоотношениям. Именно благодаря драгоценному опыту создателей данной книги читатели получают просто огромное количество нужной информации, а также применяют советы из этого произведения в личной жизни.
Оксана –
Ця книжка має бути у всіх батьків!Адже вона розповідає про найважливіше у вихованні – стосунки між батьками (вихователям,вчителями) та дітьми. Особисто мені сподобалось багато практичних порад. Також у цій книжці є відповіді на запитання,які хвилюють батьків:
-чому діти не
слухаються?
-чому поводяться жорстоко зі своїми ?однолітками
-чому “залипають” в соціальних мережах?
– як виховувати дитину без крему,залякування та насилля?
Марія –
З Гордоном Ньюдельдом та його теорією прив’язаності я познайомилася трохи більше одного року назад, якраз, коли народилася друга дитина. Його ім’я не одноразово зустрічається у книгах психологині Людмили Петрановської та у книзі “Спокій.Гра.Розвиток” (не пам’ятаю автора), які я прочитала раніше. Саме Гордона Ньюфельда вважають автором терміну “теорія прив’язаності” (думаю, всі сучасні молоді мами зустрічалися з цим терміном) та відкривачем її як такої. Він перший почав досліджувати зв’язок поведінки та стосунків між дітьми і батьками із прив’язаністю між ними. Саме ця теорія і лягла в основу його книжки “Тримайтеся за своїх дітей”. Він описує саму прив’язаність, її ступені, рівні сепарації, наводить багато прикладів. І звісно він говорить дуже важливу річ, що теж лягла в назву книжки. В певний період життя дитині важливі стосунки з ровесниками, вона віддаляється від батьків. Але це тільки ззовні, відмежовується від них, будує самостійне життя. Але те, що ми вклали в дитину змалечку (тут я не про науку якусь чи знання, а про вибудуваний емоційний зв’язок, любов, ту саму прив’язаність), відгукуватиметься усе подальше життя вашої дитини і ваше. Я дуже рада, що нарешті Ньюфельда переклали української. Ще більше радію з того, що вдалося одній з перших прочитати цю книжку (купувала за передзамовленням у видавництва) і зрозуміти, що першу дитину я виховувала інтуїтивно досить правильно, з другою буде ще простіше завдяки такій літературі.
Ірина Бровдій –
У більшості з вас, хто читає це теж так було!
Ми орієнтувалися на наших однолітків, у якісь моменти ставили їх вище батьків.
Одну сім’ю замінювали іншою.
І вважали, що робили правильно, а мама з татом нас просто не розуміли і даремно сварили…
Потім ми виросли і цінності змінилися, а багато-що забулось. Вже власні діти почали підростати, і за пройденим сценарієм, соціальними “законами” ми робимо все можливе, щоб наші діти якомога швидше стали соціалізованими, комунікабельними, талановитими, скромними, зручними… Бо без соціалізації, великої кількості друзів дитина просто закриється в собі, не досягне успіху, визнання і який же це буде СОРОМ для БАТЬКІВ!
З юного віку ми штовхаємо дітей у гуртки, садки, школи, зустрічі, щоб отримати такі необхідні для життя навики СПІЛКУВАННЯ! А воно невдячне ще й не хоче, плаче, просить лишитися вдома і побути з мамою.
Проходить декілька років і дитина настільки втягнулася, що спільні обіди вже стали рідкістю, люба дівчинка вже геть не дівчинка, а колись маленький хлопчик знайшов собі дуже сумнівну компанію. Діти не хочуть нічого розповідати вдома, копіюють друзів і, здається, люблять їх більше за власних батьків…
Шкода батьків, бо вони люблять своїх дітей, але самі того не розуміючи замінювали себе друзями…
Шкода дітей, бо самі того не розуміючи вони змінили емоційну прив’язаність від батьків до друзів, роблячи вигляд, що їм байдуже…
“Тримайтеся за своїх дітей” Г. Ньюфелд, Г. Мате написали дивовижну книгу для всіх дорослих і свідомих людей. Тим самим не маючи нічого проти садків, шкіл, гуртків, однак світ змінився, ми інші, наші діти інші і робитись все має у новому форматі.
Це одна з ТОП-3 книг для батьків, яку я завжди пораджу!
Це книга про безумовну любов, прив’язаність, повагу, відвертість.
Фраза, що запам’яталася мені найбільше : “Якщо хочете зробити своїх дітей незалежними, то спершу зробіть їх залежними”.
Автори аналізують багато ситуацій, розказують на прикладах, як створити знову приємну атмосферу в сім’ї.
П. С. Просто, коли надумаєте стати батьками прочитайте спершу цю книгу!
Tanya Ostannja –
мастрід для батьків чиї діти скоро перейдуть з дошкільного у вік шкільний, але цікаво буде навідь для чайлдфрі. багато пояснень на одвічні питання чому підлітки такі підлітки і взагалі причини дитячих неслухів. і що треба цінувати кожну хвилинку (гіпербола, звісно), коли діти потребують вашої уваги, бо потім важко повернути прив’язаність назад. але маааайже завжди можливо.
Liuba Khomych –
Якщо Ви прихильник теорії прив’язані, то ця книжка для Вас! Я б навіть сказала б, це настільна книжка, це головна книжка про виховання! У світі, де руйнуються традиційні культурні зв’язки, батькам стає все важче виконувати місію виховання, адже реалії цього часу зовсім не сприяють утриманню і поглибленню почуття прив’язаності у дітей. Батькам доводиться конкурувати з однолітками і самі не віддаючи того, в погоні за фальшивою незалежністю для наших дітей, ми відштовхуємо їх ще більше. Книга ‘Тримайтеся за своїх дітей’ намагається показати як послаблення прив’язаності негативного впливає на розвиток дитини. І дати надію, що не все втрачено. Навіть, коли ми змушені лишати тодлера в садочку чи змиритися з послабленням родинних зв’язків і контактів, ми все одно можемо допомогти нашим дітям. Адже, як переконані автори, сама природа допомагає нам як батькам виховувати і вести нащадків за собою. В книжці нема практичних порад. Це швидше ніби обґрунтування окремого філософського, педагогічного, психологічного підходу до виховання. Бо як пишуть автори, жодна книжка не дасть швидких рішень і не може бути універсальною. Варто працювати не над виправленням конкретної поведінки, а над стосунками.
Юлія Росоха –
Найкраще, що я читала про виховання дітей 🙌 Така ґрунтовна праця досвідченого психотерапевта, яку роздавала б відразу всім після народження дитини. І зобов’язувала б читати тих, хто працює з дітьми.
Спершу я вирішила, що ця книжка для батьків, чиї діти наближаються до підліткового віку. Але це не так. Тут багато йде мови про феномен прив’язаності підлітків до однолітків, проте формуватися вона починає раніше і потрібно завчасно зробити все можливе, щоб дитина залишилася в полі впливу батьків, а не інших дітей.
Книжка написана для вдумливих батьків, яким важливо сформувати глибокі стосунки зі своїми дітьми, а не просто навчитися регулювати її поведінку і зробити слухняною (читай зручною). Всю відповідальність за ці стосунки Ньюфелд покладає на дорослих, як на зрілих особистостей. Діти ж мають йти за ними, формуватися як незалежні особистості в атмосфері безумовної любові і прийняття. Однолітки не можуть цього дати. Але можуть дати мама і батько, бабусі, дідусі, тітки і всі дорослі, хто знаходиться з дитиною поряд.
Ньюфелд разом зі своїм співавтором пояснюють чому взагалі виникла проблема втрачених прив’язаностей, як орієнтація на однолітків забирає батьківський авторитет, чому діти стають некерованими та агресивними не лише з батьками, а й один з одним. Зростаюча проблема булінгу в школах – прямий наслідок все більшої орієнтації на однолітків. Звідси ж і зміни в сексуальності, зростання кількості “нездібних” учнів та невмінні справлятися зі своїми емоціями.
Окрім цього, автори детально пояснюють чому ми маємо боротися за своїх дітей і що ми маємо робити як батьки. Книга настільки крута, що мій відгук не передасть і 10% її корисності. Вона, здається, торкається геть усіх сфер життя дитини. Впевнена, що книжка переверне ваше уявлення про користь спілкування між маленькими дітьми, пояснить чому сором’язливість – це добре і запевнить: все, що потрібно нашим дітям – це ми, дорослі. Тож тримайтеся за своїх дітей і прочитайте цю книжку. Рекомендую дуже!
Maryana Smerechynska –
«Тримайтеся за своїх дітей» Гордон Ньюнфелд, Габор Мате – для мене це була одна з найкращих книг про виховання. В ній йдеться про основний ключовий механізм, який в нас є від природи – прив’язаність. Це сила батьківства, якою наділив нас Творець. Наше завдання не профукати його і задовільняти цю потребу у дітей.
Якщо ми батьки/дорослі не справимось не вгамуємо цю потребу, то наше місце посядуть однолітки. А діти не можуть виховувати дітей і як наслідок суспільство не зрілих особистостей, що загрожує нам всім.
Без розуміння цієї сили батьківства ми не зможемо виховати зрілу особистість.
Тут криється увесь секрет чому одні діти слідують за своїми батькам інші ні.
Книга широко розкриває цю тему. Ви дізнаєтесь як природньо формується прив’язаність. Чому ми втрачаємо силу батьківства. Про шість рівнів прив’язаності, які тривожні дзвіночки, коли ми втрачаємо цю прив’язаність з дітьми. Як відновлювати прив’язаність. Як створювати коло прив’язаності з іншими дорослими, щоб ланцюг не обривався. Що трапляється з дітьми, які починається орієнтуватись на однолітків. Як прив’язаність валиває на процес навчання.
За допомогою цієї книги батьки знайдуть свої помилки і зможуть їх змінити. Таким чином відновити відносини з дітьми та знову слідувати природньому механізму прив’язаності.
Книга буде корисною не тільки батькам, а й вчителям, вихователям тощо.