Карлос Гонсалес розглядає різні проблеми батьківства, при цьому він не пропонує ліків зі швидким ефектом.
Багато мам обожнюють доктора Карлоса Гонсалеса, іспанського педіатра («Він чудовий!», «Його голос дивовижний!»). Його бестселер «Моя дитина не хоче їсти» заспокоїв тисячі батьків з часу його виходу майже 20 років тому. Це була людина, яка сказала, що неважливо, їсть ваша дитина овочі чи ні, хоча, звичайно, вона також не повинна їсти фаст-фуд.
«Я ніколи не очікував, що мої книги будуть так добре продаватися», – каже Гонсалес, худорлявий, з сивим волоссям і бездоганно випрасуваною сорочкою, вказуючи на обидві свої книги. Проте він виявив, що лікарі рекомендували книгу «Моя дитина не хоче їсти» своїм пацієнтам, а «Цілуйте мене міцно» передавали від матері до матері.
Він пояснює, що
«Цілуйте мене міцно» – це всі заборонені речі, які ви не повинні робити як батьки, наприклад, брати дитину на руки, спати разом із нею, дозволити дитині їсти самій тощо. Якщо ви робите ці речі [деякі книги та люди запевняють вас у тому, що це добре], ваша дитина стане тираном».
Частково автора надихнула на цю книгу ситуація, яка трапилася одного ранку в його клініці. Він зупинився, щоб поспілкуватися з портьє. В приймальні була мати з дитиною у візочку. Немовля плакало, але мати його не брала на руки. Врешті-решт Гонсалес сказав: «Як же сердиться ця дитина! Здається, вона хоче на руки…».
Мати одразу підхопила свою дитину, і та заспокоїлась. «Але ж ви, педіатри, самі кажете, що шкідливо брати їх на руки…», – сказала вона. «Вона не наважилася взяти свою дитину на руки, бо перед нею був педіатр!», – сказав Гонсалес. «Того дня я зрозумів, якою силою наділені ми, лікарі, і скільки тиску та страхів має переживати мати щодня.»
«Я гадаю, проблема в тому, що такі речі, як годування дитини, а також виховання та спільний сон – не є частиною медицини. Нас не вчать цьому у [медичній] школі. Матері в Іспанії звертаються до лікарів, щоб запитати, як виховувати їхню дитину. Але ми вивчаємо хвороби та лікування. Те, що лікарі знають про виховання немовлят, – це те, чому вони навчилися як звичайні люди від своїх матерів чи професорів. Інколи пораді може бути 40 років!»
У книзі Гонсалес пояснює наукові та еволюційні теорії (або викриває їх відсутність) для різних «способів» виховання дітей: від годування та сну до дисципліни. Це книга, яка змушує вас працювати, проте – вона не говорить вам, що робити, а як дивитися на ситуації. Є багато моментів осяяння, коли він перевертає звичні способи мислення та просить вас розглянути різні сценарії по-іншому. Іноді він переглядає популярну літературу про догляд за дітьми і замінює слово «дружина» на «дитина» і аналізує, як це звучить (має ефект крижаного душу для читачів). Саме цей переворот у звичному розумінні речей лежить в основі цієї книги.
Залишити відповідь